МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ Звіт про виконання лабораторної роботи №31: "Температура спалаху і займання" з курсу: "Основи охорони праці" Мета роботи: експериментальне визначення температури спалаху і займання. Установити категорії по вибухо- і пожежній небезпеці. У процесі зберігання і транспортування рідин над їх поверхнею завжди знаходяться пари, концентрація яких залежить від температури рідин. ІІри порівняно низьких температурах рідини концентрація парів настільки низька, що вони не здатні займатися від піднесеного високотемпературного джерела. Якщо нагріти таку рідину, то можна досягнути деякої мінімальної її температури, при якій створюється концентрація парів, здатних до займання від високотемпературного джерела (розжареного тіла, іскри, полум'я). Якщо при цьому згорають тільки пари, які утворилися над рідиною, після чого полум'я гасне, то вважають, що температура рідини досягла температури спалаху. Температурою спалаху називається найнижча (в умовах спеціального дослідження) температура горючої речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, які здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів ще недостатня для наступного горіння. На температуру спалаху має деякий вплив атмосферний тиск і вологість повітря. Чим вище атмосферний тиск, тим вище і температура спалаху. Гольде і Ломан встановили, що зміна тиску на кожній 133,3 Па (1 мм. рт. ст.) викликає зміну температури спалаху на 0,033, ..., 0,03650С. Приймаючи середньоарифметичне значення, яке дорівнює 0,03450С, як поправку на зміну тиску на 133,3 Па, обчислюємо температуру спалаху Т при 0.1 МПа (760 мм. рт. ст.). T = t + 0,0345 (760 P), де Р - барометричним тиск при визначенні температури спалаху, Па; t – спостережна температура спалаху при тиску Р, 0С. Підвищена вологість повітря збільшує температуру спалаху, так як при цьому у пароповітряній суміші парціальний тиск кисню буде зменшуватись за рахунок присутності водяних парів. Температурою займання називається температура горючої речовини, при якій вага виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння. В легкозаймистих рідинах (ЛЗР) різниця між температурою спалаху займання незначна, тобто температура спалаху нижче температури займання на 1 ... 50С, а в горючих рідинах (ГР) ця різниця більше відчутна, тобто температура займання вище температури спалаху на 100С і більше. Дня деяких ЛЗР температура спалаху, нижче нуля і для бензину А-72 (зимового) - 360С, бензину АИ-93 (зимового) - 370С, ацетальдегіду - 380С, ізопентану - 520С. Чим нижче температура спалаху, тим більше небезпеку являє така рідина. Згідно ГОСТ 12.1.004-76 до ЛЗР відносяться рідини з температурою спалаху до 610С в закритому тиглі або до бб0С у відкритому. Рідини з температурою спалаху вище вказаної відносяться до ГР. За температурою спалаху визначають не тільки ступінь пожежної безпеки горючих рідин (ЛЗР або ГР), але і категорію виробництва по вибухопожежній і пожежній небезпеці (А, Б, В, Г, Д), після чого визначають ступінь вогнестійкості, припустиму кількість поверхів, площу поверхні. Опис приладів, що використовуються Температура спалаху рідин залежить не тільки від їх фізико-хімічних властивостей і параметрів атмосферного повітря, але в значній мірі і від методики визначення і конструкції приладу. Для визначення температури спалаху застосовують прилади відкритого і закритого типу і напівавтоматичні (прилад ПТВ-1). Прилад відкритого типу для визначення температур спалаху і займання Схема приладу зображена на рис. 1. Прилад складається з металевого тигля 1, діаметром 63 ... 65 мм, висотою 46 ... 46 мм і товщиною сітки 1 мм. Тигель уміщується в електронагрівач 2, встановлений на штативі З, на якому прикріплений термометр 4 на 3600С з ціною поділки 10С.
Рис 1. Прилад відкритого типу для визначення температури спалаху і займання Визначення температури спалаху у закритом...